НА ЗАХИСТ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ
Вчинки Pussy Riot та FEMEN спрямовані проти церкви та проти суспільства і не мають стосунку то проблеми свободи слова. Інформація про них заповнює ефіри, витісняючи звідти більш цікаві теми, і тому я не збирась про них говорити.
Говорити треба про політв’язнів, і пункт припинення репресій щодо патріотів-політв’язнів є складовою моєї передвиборчої програми. Я не маю на увазі Тимошенко і Луценка, їх є кому захищати, але навіть велика кількість захисників їм поки що не допомогла.
Я хотів би підняти тему справжніх політв’язнів, патріотів. Одним з найбільш яскравих прикладів є репресії стосовно організації “Патріот України”. Фактично все керівництво організації перебуває в ув’язненні. Більше року тягнеться справа так званих “васильківських терористів” Сергія Бевза, Ігора Мосійчука та Володимира Шпари. Через свою політичну діяльність як депутати місцевої ради у Василькові вони стали жертвами сфабрикованої справи з гучним звинувачуванням у підготовці теракту. Слідство відбувалось з порушеннями, а суддя Юрій Бурбела показав вершину заангажованості. З недавнього часу справу взяла під контроль Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська.
Найганебнішим прикладом репресій я вважаю справу Олега Однороженка. Для тих хто не знає, Олег Однороженко – доктор історичних наук, автор багатьох праць, та один з найкращих в світі спеціалістів по геральдиці. Його останню книжку “Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада” я можу порекомендувати всім, хто цікавиться давньою історією України. Я думаю, ніхто не заперечить, що науковці мають займатися наукою, творчістю, а не сидіти у в’язниці. Якщо держава не може допомогти українським науковцям належним чином, то має принаймні не заважати.
Іноді репресії зачіпають і людей, які не мають жодного стосунку до політики. Як, наприклад, недавно сталось в Чернівцях, коли на завідуючого хірургічним відділенням Чернівецього госпіталю Олександра Воронюка сфабрикували справу про хабар. Сталось це через діяльність його дружини, журналістки, головного редактора газети “Буковинське Віче” Віри Китайгородської, яка не боялась критикувати владу.
Для захисту політв’язнів, я вважаю, потрібно наступне:
- Фінансова підтримка. Попри те, що говорять про українську судову систему, іноді навіть справи з політичним замовленням може виграти жертва репресій. Потрібні фахові адвокати, а їх послуги недешеві. Тому будь-яка фінансова підтримка сім’ям та близьким людям політв’язнів потрібні. Треба не боятись жертвувати. Кожен може задуматись над тим – якщо у тебе почнуться проблеми – хто допоможе тобі?
- Підтримати ідею про виборність судей. Судді мають відчувати свою відповідальність не перед тими, хто “поставив” їх на посаду, а перед суспільством.
- Інформаційна підтримка. Якщо справа вчасно набере необхідного розголосу – це може посприяти тому, що вона буде розглядатись більш справедливо.
- Створення чорного списку тих, хто приймав участь в політичних репресіях. Всі винні в політичних репресіях мають пам’ятати те, що в маубутньому вони нестимуть за це відповідальність.
(Виступ на круглому столі в УкрІнформ, 12 вересня 2012 року)