Картка Киянина
Нещодавно я натрапив на матеріал про соціальну картку киянина. Ця тема не нова, але в тій статті йшлось про те, що з технічних причин ця картка буде фактично проїздним в транспорті та давати знижку на мережу аптек. Тобто фактично нічого нового та корисного для пенсіонерів, лише гроші нерозумно витрачені на вітер.
Та сама ідея картки киянина досить гарна. Чомусь пригадую Oyster card в Лондоні. Важко зрозуміти, чому проїзд по ній в метро та в автобусі вдвічі дешевший, ніж коли ви платите одразу. Але у використанні вона дуже зручна – можна поповнювати на будь-яку суму, якщо часто користуєшся транспортом то можна взяти безліміт, але не обов’язково на місяць, на тиждень, два. Можливо зараз технічно і не обгрунтовано вводити якусь нову картку.
Але дивлячись в майбутнє – ми могли б піти далі та не обмежуватись лише транспортом.
Є у мене невелике хоббі – колекціонувати дисконтні картки. Як маркетолог, я добре розумію, навіщо були створені програми лояльності. Окрім стабільної чи накопичувальної знижки людина отримує відчуття причетності до конкретного закладу, магазину чи компанії. Лояльний клієнт віддає перевагу конкретному бренду не тільки через економічні причини, а й через психологічні, естетичні.
Чому б не зробити картку лояльності Києва? При бажанні домовитись про знижку з магазинами, музеями, кафе, ресторанами – не проблема. Універсальних карток вже чимало. Але саме картка киянина при державній підтримці стала би найбільшою та найпривабливішою з усіх. Також ця картка стала би привабливою і для туристів.